+ статью

Правила IMPROV COMEDY

Вітаю. Хочу познайомити вас із законами IMPROV COMEDY (або ІМПРОВа). Це те, що я люблю та займаюся вже 12 років.

Витяг із книжки "Від імпровізації до ефективності"
(Сергій Величанський)

Дві незнайомі людини виходять на сцену та будують сюжет, який подобається глядачам. Як це вони роблять? Без репетиції, без сценарію та без можливості переграти знов. Все відбувається один раз і саме цей момент є вирішальним. Як і в житті.
Якось я запитав студентів чи вірять вони, що на сцені все, що відбувається – імпровізація. Більшість відповіла – ні.
Нагадаю, що імпровізація – це адекватна (ефективна) реакція на непередбачені обставини. Її можна досягти завдяки таким законам жанру:

1. “Так, і …”.
Це одне з найголовніших правил імпровізації.
Коли два партнери по сцені розвивають сюжет, це правило дозволяє створити повноцінну історію з проблемою, кульмінацією й фіналом без будь-якого сценарію! Це правило складається з двох частин:

- Прийняття (Так ...)
- Розвиток (... І)

Наприклад: партнер почав імпровізацію, звертаючись до мене словами:
"Лікарю, я буду жити?!»
Отже, я розумію, що я – лікар, а тому повинен це прийняти й розвивати історію саме в цьому ключі. Я розумію, що зараз існує дві ролі – лікаря і пацієнта або іншої людини чия роль ще не встановлена, і я можу розвивати цей сюжет як завгодно.
Далі, за правилом "Так, і ..." я не можу просто сказати: "Так, будеш", хоч це вже "прийняття". Я повинен розвивати історію, тому можу зімпровізувати:
"Так, будеш, адже від подряпини на пальці в 21 столітті ще не вмирали". Таким чином, я не просто приймаю тему, але й розвиваю сюжет.
І, що також важливо: цей закон імпровізації вчить навичок командної роботи. Тобто, це закон СИНЕРГІЇ – творчої співпраці двох або більше осіб, де результатом буде створення «нового». Саме тому зайняття імпровізацією знайшло своїх прихильників серед тих, хто бажає перетворити свій корпоративний колектив в команду. Тому і з’явилась наша програма TEAMproviz.

2. Партнер важливіший від тебе
Це правило закладає фундамент того, що ніхто не повинен "тягнути ковдру на себе".
Протягом багатьох років практики (а це понад 12 років) я побачив, що "перетягування ковдри на себе" – часта практика непідготовлених учасників, яких я запрошував до себе на сцену. Це ніби базова установка розуму, записана на рівні підсвідомості. Такі партнери порушують усі правила заради того, щоб викликати оплески у глядачів. Щоправда, ефект тут тимчасовий, він тільки деколи дозволить виграти «бій», але, найімовірніше, призводить до програшу у «війні». Тобто історію, яку почали вибудовувати буде зруйновано і потрібен знову час, щоб почати будувати новий сюжет – а це неприйнятно для виступу. Звісно досвідчені імпровізатори і це використають, але в житті все набагато складніше.
Насправді ж в ідеалі повинен спрацьовувати футбольний принцип, коли два гравці виходять до воріт, один дає паc, інший забиває гол, і в результаті виграє вся команда.
Цієї навички необхідно навчатися. Імпровізуючи, людина не тільки вчиться вміло створювати сюжетні мініатюри, але й використовує цю навичку в житті та й у бізнесі.

3. He блокувати
Це правило доповнює перше правило "Так, і ...".
Повернімося до прикладу.
– Лікарю, я буду жити?
– Який лікар? Я не лікар, я слюсар!

Такою відповіддю (блокуванням) партнер умить убив розвиток сюжету. Чому так відбувається? Найчастіше від того, що людина не знає як розвинути тему, запропоновану партнером, і / або не хоче / не може відійти від своєї ідеї розвитку сюжету. Відсутність гнучкості, креативу і "перетягування ковдри на себе" в такій ситуації очевидні.

Саме заняття імпровізацією вчить важливої навички – бачити можливість за будь-яких обставинах, що склалися.

Про це я більше напишу в темі про невдачі (поразки) і про ставлення до обставин. Саме завдяки цьому правилу теорія "Проблема не в ситуації, а в нашій реакції на неї " перетворюється на практично напрацьований досвід, який допомагає в реальному житті, коли людина стикається з несподіваними (часто неприємними) обставинами.

Принцип адекватної реакції особливо працює на знімальному майданчику. Якщо трапився форс=мажор або ваш партнер по сцені зіграв трішки по-іншому, саме від вас залежить чи перетвориться ця ситуація у проблему або ви зможете перетворити її у "цукерку"!

4. Якщо гальмуєш, роби це принаймні красиво!
Тут ідеться про звичку обіграти навіть свої слабкості, пізнати себе, свої сильні й слабкі сторони, щоб здобути знання про те, що з цим робити.
Поки людина не називає ситуацію «проблемою», поти вона не буде такою. Для цього імпровізатори вчаться акторської гри й водночас вчаться бути самими собою – щирими. Саме щирість допомагає емоційно обіграти загальмованість і вийти переможцем.
"Навіть дурний, коли мовчить, може здатися розумним!"
(Мудрець Соломон)
У наш час використовують відому репліку з реклами жувальної гумки: "Іноді краще просто жувати"! Іншими словами, якщо є що сказати, – уперед. Якщо немає, – «жуймо» і обігруймо, щоб не пошитися в дурні.

5. Мислити широко (не обмежуй себе)
Обмеження існують лише в голові! Глядач не знає, якою ПОВИННА бути твоя історія, тому ти можеш будувати її сам. Найбільша прикрість, насправді, – це ми самі.
На заходах нашого IMPROV CLUB усі мініатюри будуються за підказками глядачів. Вони можуть дати "тему", "ролі" або "місце" тощо. Імпровізатор будує історію, виходячи з цього.
Тепер уявіть, що вам загадали просте слово "еквалайзер" або "кардан" і ви повинні миттєво розповісти історію на 1 хвилину. Щойно ви розгубилися ("я не знаю сенсу цих слів"), і все, сюжету немає або він примітивний.
Так сталося декілька разів, коли я дав дівчині типове «дівчаче» слово «кардан». Перше, що вона запитала: «А що це?»
На перший погляд це логічне запитання. Але уявіть собі, що ви заплатили купу грошей за виступ і замість шоу ви слухаєте з’ясування термінів. В реальності, саме це запитання ввігнало дівчину в «ступор» (про нього буде далі в моїй книжці).
Досвідчений імпровізатор підходить до завдання по закону «Так, і», тому, навіть якщо не знаєш значень або вони тобі не подобаються, автоматично включається навичка «прийняття» і відразу включається навичка «розвитку» і саме тут стає при нагоді розвинутий креатив.
Тому, як приклад, я розповів історію про те, як «один хлопець зустрів дівчину та запросив її на побачення. Вона прийшла та принесла подарунок. Хвилюючись, він розкрив коробку, і там – кардан.»
Імпровізатор вчиться мислити ширше, поступово виробляючи навичку креативного мислення, коли особистість на рівні навичок (а не з теорії) знає, що не існує безвихідних ситуацій і немає тем, які не можна обіграти. За такої налаштованості вихід знайдеться завжди! Глядач все рівно не знає, як історія повинна розвиватися.
А тепер уявіть, наскільки ця навичка буде корисною в повсякденному житті й бізнесі?

6. Слухати і чути!
Це критично важлива навичка, яку необхідно виробляти, адже про неї недостатньо знати лише «в теорії». Саме під час імпровізації людина тренує здатність уважно слухати й адекватно сприймати почуте. IMPROV навчає передусім давати осмислену відповідь, а не просувати свої ідеї. Ви помічали, що часто замість того, щоб слухати співрозмовника ми обдумуємо про що ми хочемо сказати. Звідки тут взятися ефективному спілкуванню? Кожний «тягне свою лінію» і про «співрозмову» вже не йдеться.
(більше про це – у відповідному розділі цієї книги про комунікацію).


7. Не критикувати!

Під час заняття імпровізацією всі учасники перебувають на рівних. На те вона й імпровізація, щоб ніколи не повторитися, навіть якщо лишити ту саму тему й склад учасників. Як вийшло імпровізувати, так і буде. Головний критерій успіху IMPROV COMEDY – це цікава історія та оплески і сміх глядача! Якщо вони лунають, завдання виконане! Якщо ні, отже, ще є над чим попрацювати. Людина здатна сама це побачити й зробити належні висновки. Ось чому критика – це табу! Все ж таки, імпровізація відбувається тільки один раз і більше не повториться!
Саме це правило допомагає учасникам розслабитися й не почуватися скутими, особливо, якщо йдеться про перші кроки в імпровізації. Саме це правило допомагає розвинути креативне мислення!

Я часто виходжу із знайомими грати у волейбол. Так от, усі знають як грати та знають що краще зробити, щоб відпити м"яч та дати гарний пас. Інколи це не вдається зробити і це прикро, але тут хтось інколи вважає, що саме він повинен зробити зауваження та підказати як треба було зіграти. Один раз - ок. Але коли це відбувається постійно - це вбиває настрій і веде до допущення наступних помилок. Навіщо ці зауваження та "допомога", якщо саме цієї ситуації вже НІКОЛИ НЕ БУДЕ? І навпаки, коли команда підтримує то ігрок тоді має натхнення та в нього все виходить добре.

8. Не боятися своїх помилок
Страх помилитися та не зуміти догодити глядачам – паралізує. Саме тоді людина впадає в «ступор» та вже неспроможна розкритися. Теоретично побороти цей страх неможливо – це глибинна психологічна установа. Чи ми застраховані від помилок та поразок? Ні! Помилки, невдачі, падіння трапляються з кожним, і це нормально. Тому, натреноване ставлення до невдач – одна з найважливіших навичок для побудови особистого бренду! Завдяки тому, що на зустрічах Improv Club і безпосередньо на тренінгах IMPROVision немає місця для критики, учасник розвивається у щонайсприятливішій атмосфері. Висновки і навички, які учасник процесу забере з собою в реальне життя, – на вагу золота!
Докладніше про це йдеться в розділі про поразки та невдачі.

Уcі згадані принципи залишаться теорією, якщо не трансформувати їх у навички. Так! Навіть імпровізацію тренують! Недарма кажуть, що хороша імпровізація – це відпрацьована імпровізація.

Візьмімо, наприклад, будь-яку командну спортивну гру: футбол або баскетбол. Кожен гравець вчиться володіти м'ячем, опановує стратегію, тренує вміння бачити поле і працювати в команді, і тільки після того, як кожен учасник команди це засвоює, усі гравці виходять на поле й імпровізують.
Так само в імпровізації: людина вчиться жонглювати усіма попередньо здобутими знаннями.

Далі буде....

Витяг із книжки "Від імпровізації до ефективності"
(Сергій Величанський)
Поделиться:

Подпишись на рассылку кастингов

Подписаться